місто Горохів

Вперше Горохів згадується у документах 1450 року.

У І половині XV століття Горохів належав великому князю литовському Свидригайлу Ольгердовичу. 1450 року грамотою польсько-литовського короля Казимира IV Ягеллончика Горохів з навколишніми селами, за заслуги у Свидригайла, був відданий у власність шляхтичу Олізару Шиловичу.

У 1487 році поселення Горохів переходить у власність князів Сангушевичів, яких пізніше стали називати Санґушками-Коширськими.

У 1571 році Горохів вже іменувався містечком. 26 липня 1600 року йому було надано Магдебурзьке право Григорієм Львовичем, сином Лева Олексійовича Санґушка-Коширського. Ця грамота була затверджена королем польським Сигізмундом ІІІ Вазою 10 березня 1601 року на вільному сеймі у Варшаві.

Коштом родини Санґушків 1619 року у Горохові постав костел під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії і Віднайдення Святого Хреста. У цьому храмі заповів поховати себе князь Григорій Санґушко.

Проте костел не дожив до наших днів. Пам’ятка, пов’язана з діяльністю Санґушків, втрачена для нас назавжди.