Влодава

Влодава — місто у Люблінському воєводстві з населенням понад 14 тисяч осіб, центр однойменного повіту. Розташоване на кордоні з Білоруссю, у місці впадання до Західного Бугу невеликої річки Влодавки. 

Перша згадка про Влодаву датується 1242 роком і фігурує в літописі Галицько-Волинського князівства, у склад якого входила до 1366 року, коли король Казимир Великий внаслідок перемоги над Литвою включив західну частину цього князівства до Польщі. Територія, де знаходиться Влодава, у середині XV століття була виключена зі складу землі Холмської та включена королем Казимиром Ягеллончиком до Литви.

У 1475 році внаслідок обміну власністю Влодава відійшла до синів Князя  Санґушка, Михайла та Олександра. У результаті домовленості між братами князь  Олександр отримав право на управління землями. У 1491 році вони були успадковані його сином Михайлом, засновником Коширської гілки Санґушків.  Після його смерті у 1501 році володіння були розділені між овдовілою дружиною Анною та братом Андрієм. Незабаром Андрій викупив у невістки маєток та значно розширив його межі. З 1525 року майном фактично керував Федір, син Андрія, маршалок землі Волинської. 18 березня 1540 року він видав документ, що підтверджує надання Влодаві Магдебурзького права і набуття нею статусу містечка.  Тут будується замок який крім адміністративних функцій слугував головною резиденцією родини Санґушків, передусім представників Несухоїзької лінії. У той час Влодава стає «містом трьох культур» з костелом, православною церквою та синагогою.

Після смерті Федора на рубежі 1547 та 1548 років маєтності Влодави перейняв його старший син Дмитро. Він володів ними до своєї трагічної загибелі в чеському Яромержі на початку 1554 року.  Після цього Влодава переходить його братам Роману та Ярославу.  У  1556 році було вирішено, що одноосібним власником міста стане Роман. Заслужений солдат, державний діяч Великого князівства Литовського  приділяв багато часу політичній і громадській діяльності. Водночас, він піклувався про помістя та захоплювався Влодавою. Його навіть називали “князем Влодави”.

Роман помер 12 травня 1571 року, залишивши після себе п’ятилітнього сина Федора Романа і трьох дочок. Федір Роман помер у 1591 році як останній представник чоловічої статі Несухоїзької гілки Санґушків. Маєток успадкувала його сестра Федора, а згодом він перейшов у володіння родини її третього чоловіка - Лещинських.  Щоправда, після смерті Федори в 1598 році представники Коширської лінії родини Санґушків намагалися пред'явити права на Влодаву, але надаремне.

Більш як сторічна історія перебування Влодави у власності князів Санґушків не залишила по собі жодних слідів...